сталька

СТА́ЛЬКА див. ста́лка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталька — ста́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сталька — СТА́ЛЬКА див. ста́лка. Словник української мови у 20 томах
  3. сталька — -и, ж. 1》 Те саме, що сталка. 2》 Тонкий сталевий дріт, який досвідчені рибалки намотують на спінінгові котушки замість волосіні, лески; сталева леска для ловлі риби у глибоких річках з швидкою течією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сталька — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Словник синонімів української мови
  5. сталька — Сталька, сталка, -ки ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49. Словник української мови Грінченка