1. Словник української мови в 11 томах

сталість

СТА́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. ста́лий 1, 3, 4.

Не навчений, а зіпсований Європою, Головань схилявся перед її розумним практицизмом, державною сталістю (Стельмах, II, 1962, 164);

Логічні форми і закони мають стійкість, сталість (Логіка, 1953, 6);

Сталість радянської валюти обумовлюється соціалістичною системою господарства, неухильним піднесенням економіки (Наука.., 3, 1961, 9).

◊ Зако́н ста́лості скла́ду див. склад¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталість — ста́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сталість — СТА́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. ста́лий 1, 3, 4. Не навчений, а зіпсований Європою, Головань схилявся перед її розумним практицизмом, державною сталістю (М. Стельмах); Логічні форми і закони мають стійкість, сталість (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сталість — -лості, ж. Властивість за знач. сталий 1), 3), 4). Закон сталості складу — див. склад1. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сталість — Ста́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)