станкач

СТАНКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що Станко́вий кулеме́т ( див. станко́вий).

Кулеметники сікли по ворожій піхоті, міняючи стрічку за стрічкою. Вода закипала в станкачах (Гончар, III, 1959, 372);

Фланг.. Згаряча Вдарив дрібно З станкача (Гірник, Сонце.., 1958, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. станкач — станка́ч іменник чоловічого роду станковий кулемет розм. Орфографічний словник української мови
  2. станкач — СТАНКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що Станко́вий кулеме́т (див. станко́вий). Кулеметники сікли по ворожій піхоті, міняючи стрічку за стрічкою. Вода закипала в станкачах (О. Гончар); Фланг .. Згаряча Вдарив дрібно З станкача (М. Гірник). Словник української мови у 20 томах
  3. станкач — -а, ч., розм. Те саме, що Станковий кулемет (див. станковий). Великий тлумачний словник сучасної мови