1. Словник української мови в 11 томах

старати

СТАРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Добувати, діставати, придбавати.

Гроші старав [Славко] із двох джерел (Март., Тв., 1954, 264);

— Твоє віно старала я чистими руками, як ти прийшла на світ (Стеф., Вибр., 1949, 231);

— Що не кажіть: «дівка» росте в мене! Треба батькові посаг для «відданиці» старати, аякже! (Вільде, Винен.., 1959, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старати — стара́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. старати — СТАРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, діал. Добувати, діставати, придбавати. Гроші старав [Славко] із двох джерел (Л. Мартович); – Твоє віно старала я чистими руками, як ти прийшла на світ (В. Стефаник); – Що не кажіть: “дівка” росте в мене!... Словник української мови у 20 томах
  3. старати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Добувати, діставати, придбавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старати — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови