старовічний

СТАРОВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який існує здавна.

— Вийшов оце, та весь день дума старовічна про козака з голови не виходить, ніяк не оджену її (Коп., Навколо полум’я, 1961, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старовічний — старові́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. старовічний — СТАРОВІ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Який існує здавна. – Вийшов оце, та весь день дума старовічна про козака з голови не виходить, ніяк не оджену її (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  3. старовічний — -а, -е, рідко. Який існує здавна. Великий тлумачний словник сучасної мови