1. Словник української мови в 11 томах

староденний

СТАРОДЕ́ННИЙ, а, е, поет. Те саме, що старода́вній 1, 2.

Лях гуляє! Нема Богдана червонить І Жовті Води й Рось зелену. Сумує Корсунь староденний: Нема журбу з ким поділить (Шевч., І, 1963, 104);

Гомонять під Каневом селяни, Староденний Київ ожива (Рильський, II, 1960, 186);

Порадь мене, мій предку староденний, Як людський вік продовжити нужденний, Як доступитись загадок буття? (Зеров, Вибр., 1966, 73);

Попрямував тоді Нестор, їздець староденний, із почтом Власних синів і зятів до свойого [свого] прегарного дому (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. староденний — староде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. староденний — СТАРОДЕ́ННИЙ, а, е, поет. Те саме, що старода́вній 1, 2. Лях гуляє! Нема Богдана червонить І Жовті Води й Рось зелену. Сумує Корсунь староденний: Нема журбу з ким поділить (Т. Шевченко); Гомонять під Каневом селяни, Староденний Київ ожива (М. Словник української мови у 20 томах
  3. староденний — -а, -е, поет. Те саме, що стародавній 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. староденний — Староде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. староденний — Староденний, -а, -е Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19. Словник української мови Грінченка