1. Словник української мови в 11 томах

стародідівський

СТАРОДІДІ́ВСЬКИЙ, а, е. Який зберігся, залишився від дідів, предків; який був у їхні часи.

Стародідівські способи обробітку землі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стародідівський — стародіді́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стародідівський — СТАРОДІДІ́ВСЬКИЙ, а, е. Який зберігся, залишився від дідів, предків; який був у їхні часи. Стародідівські способи обробітку землі. Словник української мови у 20 томах
  3. стародідівський — -а, -е. Який зберігся, залишився від дідів, предків; який був у їхні часи. Великий тлумачний словник сучасної мови