1. Словник української мови в 11 томах

стартер

СТА́РТЕР, а, ч.

1. Особа, що подає сигнал до старту (у 1 знач.).

— Уже заряджає свій пістолет стартер, готуючись пострілом подати команду до початку бігу (Собко, Біле полум’я, 1952, 186);

Стартер махнув — і, мов колись, пробігши тільки мить, бомбардувальники звелись у райдужну блакить (Уп., Вірші.., 1957, 45).

2. Механізм, пристрій для запуску автомобільних, авіаційних і т. ін. двигунів.

Я підняв капот, перевірив запалювання. Сів за кермо, натис легенько на стартер (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стартер — ста́рте́р 1 іменник чоловічого роду, істота особа ста́рте́р 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  2. стартер — Зачатка Словник чужослів Павло Штепа
  3. стартер — СТА́РТЕ́Р, а, ч. 1. Особа, що подає сигнал до старту (у 1 знач.). – Уже заряджає свій пістолет стартер, готуючись пострілом подати команду до початку бігу (В. Словник української мови у 20 томах
  4. стартер — -а, ч. 1》 Особа, що подає сигнал до старту (у 1 знач.). 2》 Механізм, пристрій для запуску автомобільних, авіаційних і т. ін. двигунів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стартер — ста́ртер (англ. starter, від start – починати, запускати) 1. Пристрій для приведення в рух двигунів внутрішнього згоряння. 2. Спеціальний автомобіль з пристроєм, за допомогою якого приводять у рух двигун літака (автостартер). Словник іншомовних слів Мельничука