старчий
СТА́РЧИЙ, а, е. Те саме, що старе́чий.
Смерть дружини вразила його не зразу: поволі вповзала туга в суворе старче серце, осідала в ньому й гнітила його вночі в самотині (Довж., І, 1958, 445);
Похилилися в задумі старчі голови бувалі (Гур., Друзі.., 1959, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старчий — СТА́РЧИЙ, а, е. Те саме, що старе́чий. Смерть дружини вразила його не зразу: поволі вповзала туга в суворе старче серце, осідала в ньому й гнітила його вночі в самотині (О. Довженко); Похилилися в задумі старчі голови бувалі (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах