статичний

СТАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до статики; пов’язаний із станом рівноваги.

Статичними називаються навантаження сталі за величиною або навантаження, які повільно змінюються (Фрез. справа.., 1957, 42);

// Пов’язаний з властивостями електричного заряду, який перебуває у стані рівноваги.

При проходженні.. паперу через друкарські машини в ньому виникає статична електрика, або, як називають її поліграфісти, — магнітність (Рад. Укр., 17.VІ 1962, 2).

2. У якому нема руху; нерухомий.

Експерименти, поставлені за допомогою ракет,.. дали можливість встановити, що верхня атмосфера не статична, як гадали раніше, а дуже динамічна (Наука.., 11, 1961, 17);

// Який характеризується малою активністю.

Примітивність ігрових дій, статичне положення гравців, брак елементів гострої спортивної боротьби.. гальмували розвиток волейболу (Наука.., 4, 1966, 31);

// перен. У якому нема розвитку, дії.

Перш за все [в поезії «Грім» А. Малишка] впадає в око загальна експресивність і рухливість пейзажу, розгорненого поетом. Це не статична картина, а передача руху в ній (Рад. літ-во, 2, 1963, 57);

Телебачення не терпить статичної, протипоказаної йому одноманітності форм екранної подачі матеріалу (Мист., 6, 1955, 22).