статурний
СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний.
Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Л. Янов., І, 1959, 135);
Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (Кучер, Прощай.., 1957, 136);
// Гарний, пропорційно складений.
В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Мушк., Чорний хліб, 1960, 139);
На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- статурний — стату́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- статурний — СТАТУ́РНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Л. Яновська); Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (В. Словник української мови у 20 томах
- статурний — -а, -е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. || Гарний, пропорційно складений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- статурний — СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А. Словник синонімів української мови
- статурний — Статурний, -а, -е 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192. Словник української мови Грінченка