створення

СТВО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. створи́ти, ство́рювати.

Створивши світ, подумав бог Про створення людини, І от узяв та накопав Пудів з чотири глини (Сам., І, 1958, 249);

Як тільки зійде повінь, треба приступити до створення котлована на одній з ділянок Трубежа (Дмит., Наречена, 1959, 154);

— Я почав сад на пустирі, шукаючи нових шляхів створення кращих плодів для Росії (Довж., І, 1958, 454);

Над створенням «Фата моргана» Коцюбинський працював близько десяти років (Рад. Укр., 31.III 1950, 3);

Великий історичний обов’язок робітничої партії — сприяти створенню самостійної політичної партії робітничого класу (Ленін, 14, 1971, 215);

Рух за створення незаможницьких загонів перевершив усі сподівання: тисячами пішли (Гончар, II, 1959, 231);

Лісняк комуністом став, головою сільради в рідному селі, ініціатором створення колгоспу (Цюпа, Три явори, 1958, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. створення — ство́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. створення — (світу) постання; Словник синонімів Караванського
  3. створення — [створеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. створення — СТВО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. створи́ти, ство́рювати. Створивши світ, подумав Бог Про створення людини, І от узяв та накопав Пудів з чотири глини (В. Словник української мови у 20 томах
  5. створення — -я, с. Дія за знач. створити, створювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. створення — Ство́рення, -ння, -нню чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)