1. Словник української мови в 11 томах

стелище

СТЕ́ЛИЩЕ, а, с., с. г. Місце, де розстилають льон, коноплі для вимочування під дощем, у росі або полотно для сушіння, вибілювання на сонці.

На хороших стелищах льон швидше вилежується і волокно виходить високої якості (Техн. культ., 1956, 83);

У більшості господарств мало низинних лук, які є найкращими стелищами для льону, а тому соломку розстилають у полях сівозмін по стерні зернових культур (Хлібороб Укр., 6, 1971, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стелище — сте́лище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стелище — СТЕ́ЛИЩЕ, а, с., с. г. Місце, де розстилають льон, коноплі для вимочування під дощем, у росі або полотно для сушіння, вибілювання на сонці. На хороших стелищах льон швидше вилежується і волокно виходить високої якості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. стелище — -а, с., с. г. Місце, де розстилають льон, коноплі для вимочування під дощем, у росі або полотно для сушіння, вибілювання на сонці. Великий тлумачний словник сучасної мови