1. Словник української мови в 11 томах

степ

СТЕП, у, ч. Великий безлісий, вкритий трав’янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату.

Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає [зустрічає]. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють (Шевч., І, 1963, 238);

Потягло на захід військо, І пішов степами гук!.. (Фр., XIII, 1954, 368);

Подорожні, зупинившись серед степу, розклали вогонь, ставили на нього казанок і варили собі куліш (Довж., І, 1958, 226);

Прийде час, і в степах України, під гарматний розпечений рик, знайде ворог собі домовину, як у той вісімнадцятий рік (Сос., II, 1958, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Степ — Степ прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. степ — див. ПОЛЕ; (у Півд. Америці) пампаси, (у Півн. Америці) прерії, (у Півд. Африці) савана. Словник синонімів Караванського
  3. степ — [степ] -пу, м. (ў) -пу, мн. стеипи, стеип'іў Орфоепічний словник української мови
  4. степ — СТЕП¹, у, ч. Великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зострічає [зустрічає]. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. степ — Степ без кінця, а коня попасти ніде. Жарт бідного, який не має свого поля. Широкі панські степи, а людям на них тісно. На панських ланах не доробишся. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. степ — -у, ч. Великий безлісий, вкритий трав'янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. степ — Ксерофітна травниста формація, що виступає на територіях помірної зони з сухим континентальним кліматом; сюди належать степи: євроаз., північноамер., прерії і південноамер. пампи. Універсальний словник-енциклопедія
  8. степ — Степ, сте́пу, -пові, у степу́, сте́пе! степи́, -пі́в, -па́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)