1. Словник української мови в 11 томах

степлілий

СТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до степлі́ти.

Розсівшись на траві, хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко (Тют., Вир, 1964, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. степлілий — степлі́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. степлілий — див. теплий Словник синонімів Вусика
  3. степлілий — СТЕПЛІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до степлі́ти. Розсівшись на траві, хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. степлілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до степліти. Великий тлумачний словник сучасної мови