1. Словник української мови в 11 томах

стерилізатор

СТЕРИЛІЗА́ТОР, а, ч.

1. Апарат, пристрій для стерилізації (у 1 знач.).

Шприци, голки та інші інструменти кип’ятять у спеціальному стерилізаторі, який являє собою чотирикутну металеву коробку з кришкою (Заг. догляд за хворими, 1957, 170);

З глибини операційної гукнула Віра Михайлівна. Господарство своє вона вже впорядкувала, на пальниках під стерилізаторами затрепетали сині вогники (Шовк., Людина.., 1962, 202).

2. Робітник харчової промисловості, спеціаліст із стерилізації.

Не відстають від фасувальниць дівчата з бригади стерилізаторів (Роб. газ., 28.VІІ 1962, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стерилізатор — стериліза́тор 1 іменник чоловічого роду пристрій стериліза́тор 2 іменник чоловічого роду, істота фахівець Орфографічний словник української мови
  2. стерилізатор — СТЕРИЛІЗА́ТОР, а, ч. 1. Апарат, пристрій для стерилізації (у 1 знач.). Шприци, голки та інші інструменти кип'ятять у спеціальному стерилізаторі, який являє собою чотирикутну металеву коробку з кришкою (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. стерилізатор — -а, ч. 1》 Апарат, пристрій для стерилізації (у 1 знач.). 2》 Робітник харчової промисловості, спеціаліст із стерилізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стерилізатор — стериліза́тор апарат для стерилізації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. стерилізатор — Стериліза́тор, -ра, -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)