1. Словник української мови в 11 томах

стерпнути

СТЕ́РПНУТИ і СТЕ́РПТИ, пну, пнеш, док. Втратити чутливість, здатність рухатися.

Вже дід і заморився: руки стерпли, спина заболіла (Л. Янов., І, 1959, 341);

Аж забило [Катрі] дух з радощів. Але вся мов стерпла. Хоче ступити і не може, наче вгрузла в землю ногами (Головко, II, 1957, 292);

Він схопив її за руку і так вп’явся своїми гарячими, твердими, як залізо, пальцями.., що рука її стерпла (Тют., Вир, 1964, 387).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стерпнути — сте́рпнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стерпнути — СТЕ́РПНУТИ, СТЕ́РПТИ, пну, пнеш, док. Втратити чутливість, здатність рухатися. Вже дід і заморився: руки стерпли, спина заболіла (Л. Яновська); Аж забило [Катрі] дух з радощів. Але вся мов стерпла. Хоче ступити і не може, наче вгрузла в землю ногами (А. Словник української мови у 20 томах
  3. стерпнути — і стерпти, -пну, -пнеш, док. Втратити чутливість, здатність рухатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стерпнути — Сте́рпнути, -ну, -неш; стерп, сте́рпла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)