1. Словник української мови в 11 томах

стикувати

СТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Здійснювати стикування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стикувати — стикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стикувати — СТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. З'єднувати щільно, впритул. Словник української мови у 20 томах
  3. стикувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 спец. Здійснювати стикування. 2》 З'єднувати, суміщати об'єкти для їх взаємодії. 3》 перен. Робити відповідними одне одному, пов'язувати. Великий тлумачний словник сучасної мови