стильовий
СТИЛЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до стиль¹ 1, 2.
При наявності для всієї України спільних стильових рис дерев’яне зодчество окремих районів мало місцеві конструктивні та художні особливості (Дерев. зодч. Укр., 1949, 5);
На створення триптиха «Життя» [Ф. Г. Кричевського], вірніше на його стильову манеру, вплинула одна обставина — це боротьба проти бездарного епігонства і стилізаторства формалістів під який-небудь історичний стиль (Вітч., 2, 1961, 176);
Для творчості українських письменників перших десятиліть минулого століття характерним було поєднання різних стильових і жанрових тенденцій (Рад. літ-во, 2, 1974, 56);
Хома Передерій не міняв ні розміру, ні стильових засобів своїх листів (Рибак, Час.., 1960, 650).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стильовий — стильови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- стильовий — [стиел'овий] м. (на) -вому/-л'оув'ім, мн. -л'оув'і Орфоепічний словник української мови
- стильовий — СТИЛЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до стиль¹ 1, 2. При наявності для всієї України спільних стильових рис дерев'яне зодчество окремих районів мало місцеві конструктивні та художні особливості (з наук. літ.); На створення триптиха “Життя” [Ф. Словник української мови у 20 томах
- стильовий — -а, -е. Прикм. до стиль I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови