стовпчастий

СТОВПЧА́СТИЙ, а, е, спец.

1. Який має довгасту форму і розташований вертикально (про кристали).

Титан виділяється [з хлоридно-фторидного розплаву] у вигляді голчастих стовпчастих кристалів (Веч. Київ, 5.ІІ 1969, 4).

2. Який складається з довгастих клітин циліндричної форми, витягнутих перпендикулярно до поверхні листа (про тканини в листі рослин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовпчастий — стовпча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стовпчастий — СТОВПЧА́СТИЙ, а, е, спец. 1. Який має довгасту форму і розташований вертикально (про кристали). Титан виділяється [з хлоридно-фторидного розплаву] у вигляді голчастих стовпчастих кристалів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. стовпчастий — -а, -е, спец. 1》 Який має довгасту форму і розташований вертикально (про кристали). 2》 Який складається з довгастих клітин циліндричної форми, витягнутих перпендикулярно до поверхні листа (про тканини в листі рослин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стовпчастий — Стовпчастий, -а, -е Столбикомъ, столбообразный. стовпчасті (уставки) — уставки съ особаго рода вышивкою. Kolb. І . 48. Словник української мови Грінченка