1. Словник української мови в 11 томах

столярувати

СТОЛЯРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати столярні роботи, займатися столярством; працювати столяром.

Він трохи столярував, як не було хліборобської роботи.. Тепер заходився майструвати собі велике ліжко (Гр., II, 1963, 347);

— Не життя в мене було, а малина. Столярую собі в колгоспі та поспівую (Збан., Єдина, 1959, 137);

Старий розповідав, що він колись столярував. Робив віконні рами, стільці, лави (Колг. Укр., 7, 1968, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. столярувати — столярува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. столярувати — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. столярувати — СТОЛЯРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати столярні роботи, займатися столярством; працювати столяром. Він трохи столярував, як не було хліборобської роботи (Б. Грінченко); – Не життя в мене було, а малина. Столярую собі .. та поспівую (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. столярувати — -ую, -уєш, недок. Виконувати столярні роботи, займатися столярством; працювати столяром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. столярувати — Столярува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. столярувати — Столярува́ти, -ру́ю, -єш гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ. Словник української мови Грінченка