1. Словник української мови в 11 томах

стоплений

СТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стопи́ти;

// У знач. прикм.

Літак ударився сторч об камінну скелю і, сплюснувшись коржем, загорівся.. Зажурено дивилися [хлопці] на безформні купи стопленого металу (Ле, Клен. лист, 1960, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоплений — сто́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стоплений — СТО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стопи́ти. На споді-мертвий твердий камінь, стоплений огнем ще з тих часів, як земля була гаряча і застигала зверху, вкриваючи ся твердою камінною корою (М. Грушевський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. стоплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до стопити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови