1. Словник української мови в 11 томах

сторчуватий

СТОРЧУВА́ТИЙ, а, е.

1. Який різко видається вперед або вгору.

Між… сторчуватими стіжками в танучих димах неквапно рухалися постаті бійців (Гончар, III, 1959, 218).

2. Який не лежить гладко, не прилягає щільно (про волосся); настовбурчений.

Старий.. протер очі, зарослі сторчуватими бровами (Ле, Міжгір’я, 1953, 502).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторчуватий — сторчува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сторчуватий — СТОРЧУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який різко видається вперед або вгору. Між... сторчуватими стіжками в танучих димах неквапно рухалися постаті бійців (О. Гончар). 2. Який не лежить гладко, не прилягає щільно (про волосся); настовбурчений. Старий .. протер очі, зарослі сторчуватими бровами (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. сторчуватий — -а, -е. 1》 Який різко видається вперед або вгору. 2》 Який не лежить гладко, не прилягає щільно (про волосся); настовбурчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сторчуватий — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ (НАСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ (ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко), НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови