страдницьки
СТРА́ДНИЦЬКИ. Присл. до стра́дницький 2, 3.
Орина, страдницьки кривлячи обличчя, прихилилась до одвірка (Стельмах, І, 1962, 465);
Ігор ревниво стежив за кожним рухом пера Степана Демидовича, і, коли те перо безжально робило свої позначки, розшукавши-таки якусь граматичну чи синтаксичну помилку, Ігор страдницьки кривився, але мовчав (Жур., Нам тоді… 1968, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страдницьки — стра́дницьки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- страдницьки — СТРА́ДНИЦЬКИ. Присл. до стра́дницький 2, 3. Орина, страдницьки кривлячи обличчя, прихилилась до одвірка (М. Стельмах); Ігор ревниво стежив за кожним рухом пера Степана Демидовича, і, коли те перо безжально робило свої позначки... Словник української мови у 20 томах
- страдницьки — Присл. до страдницький 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови