1. Словник української мови в 11 томах

стража

СТРА́ЖА, і, ж., рідко. Те саме, що сторо́жа.

Хропли всі п’яні на пікетах, Тут їх застав послідній час! Переднюю побивши стражу, Полізли [Низ та Евріал] в стан варити кашу (Котл., І, 1952, 224);

— Їдь собі.. у Січ. Побудь ще там п’ять літ на лицарській стражі та й вертайсь до мене (Стор., І, 1957, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стража — СТРА́ЖА, і, ж., рідко. Те саме, що сторо́жа. Хропли всі п'яні на пікетах, Тут їх застав послідній час! Переднюю побивши стражу, Полізли [Низ та Евріал] в стан варити кашу (І. Котляревський); – Їдь собі .. у Січ. Побудь ще там п'ять літ на лицарській стражі та й вертайсь до мене (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  2. стража — -і, ж., рідко. Те саме, що сторожа. Великий тлумачний словник сучасної мови