страйкар
СТРАЙКА́Р, я́, ч. Учасник страйку; забастовщик.
… робітники мирно виходили на вулицю, припиняючи роботу із солідарності з усіма страйкарями (Ленін, 11, 1970, 330);
Фабричні гудки загули до зорі. По мерзлім сніжку, по накоченій кризі По вулиці йдуть та ідуть страйкарі (Шпорта, Вибр., 1958, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страйкар — страйка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- страйкар — СТРАЙКА́Р, я́, ч. Учасник страйку. Фабричні гудки загули до зорі. По мерзлім сніжку, по накоченій кризі По вулиці йдуть та ідуть страйкарі (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
- страйкар — -я, ч. Учасник страйку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страйкар — Страйка́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)