страхувальник
СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе або своє майно.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страхувальник — страхува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- страхувальник — СТРАХУВА́ЛЬНИК, а, ч. Фізична або юридична особа, яка страхує себе або своє майно. Словник української мови у 20 томах
- страхувальник — -а, ч. Особа чи установа, яка страхує себе чи своє майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страхувальник — рос. страхователь фізична або юридична особа, яка страхує свої цінності шляхом укладання зі страховиком договору страхування. Eкономічна енциклопедія