страшків
СТРАШКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до страшко́; належний страшкові.
◊ Не страшкі́в син; Не страшко́ві ді́ти — те саме, що Не [з] полохли́вого (лякли́вого і т. ін.) деся́тка ( див. деся́ток).
[Анна:] Не боюсь я його. [Жандарм:] Ну, я також не страшків син (Фр., IX, 1952, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me