страшків

СТРАШКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до страшко́; належний страшкові.

◊ Не страшкі́в син; Не страшко́ві ді́ти — те саме, що Не [з] полохли́вого (лякли́вого і т. ін.) деся́тка ( див. деся́ток).

[Анна:] Не боюсь я його. [Жандарм:] Ну, я також не страшків син (Фр., IX, 1952, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страшків — СТРАШКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до страшко́; належний страшкові. Словник української мови у 20 томах
  2. страшків — -кова, -кове. Прикм. до страшко. || Належний страшкові. Великий тлумачний словник сучасної мови