1. Словник української мови в 11 томах

стращати

СТРАЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що страха́ти.

— Перестань та розкажи, що це з тобою? А то — піду… їй-богу, зараз піду!.. — допитувалась і разом стращала Христя (Мирний, III, 1954, 226);

— Ні, не відбріхуйтесь! Я вам цього не подарую: одсидите на старість у холодній! — страща поганець… (Л. Янов., І, 1959, 87);

[Пріська:] Вони [старшина] вже мене й холодною стращали (Кроп., І, 1958, 513).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стращати — страща́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стращати — СТРАЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого і без дод., розм. Те саме, що страха́ти. – Перестань та розкажи, що це з тобою? А то – піду... їй-богу, зараз піду!.. – допитувалась і разом стращала Христя (Панас Мирний); – Ні, не відбріхуйтесь!... Словник української мови у 20 томах
  3. стращати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що страхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стращати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови