стрельнути

СТРЕ́ЛЬНУТИ, ну, неш і СТРІЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. Однокр. до стріля́ти (у 1, 3-10 знач.).

Коли раптом щось — лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось (Коцюб., II, 1955, 80);

Круглов взяв зброю з рук Федора, ліг і стрельнув (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 37);

— Горпина з переляку з дитиною на піч сховалася. А я як стрільнув, та шаблею, шаблею… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 65);

Десь поблизу наче оглушливо стрельнула гармата (Шовк., Інженери, 1956, 371);

Машина стрельнула білим димом, легко зірвалася з місця і зашелестіла шинами по крутій вигнутій дорозі (Ткач, Крута хвиля, 1956, 85);

— Вйо, коні! — стрельнув батогом Іван Бондар (Стельмах, На.. землі, 1949, 237);

Промчав вулицею чорний вершник, вітер роздував його плащ-палатку, багнюка стрельнула з-під копит в усі боки (Гончар, III, 1959, 133);

Шампанське у Валетових руках стрельнуло, дзвінко цокнуло корком у стіну (Дор., Не повтори.., 1968, 239);

Сонце здіймалося вище й вище, його проміння стрельнуло Лукії у вічі (Донч., III, 1956, 71);

Сидю [сиджу].. я під повіткою, зубці до грабель тешу, а вона вийде на ганок та як стрельне: — Свириде! (Вишня, І, 1956, 254);

Пилипко затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло в йому (Мирний, IV, 1955, 301).

◊ Стре́льнути (стрільну́ти) о́ком (очи́ма, по́глядом) на кого, в кого: а) кинути короткий швидкий погляд; позирнути.

Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (Чорн., Визвол. земля, 1959, 150);

Сашко Коваль гарячими очима стрельнув на діда (Збан., Єдина, 1959, 120);

б) кокетливо поглянути на кого-небудь.

— Ой, свекруха ж комусь попадеться, — одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька (Гончар, II, 1959, 143);

Чорноброва провідниця, стрільнувши на нього голубими очима, весело промовила: — Поправляйтеся, я за вами заїду (Колг. Укр., 12, 1957, 46);

Хоч в о́ко (в о́чі, у ві́чі) стрель (стре́льни) див. о́ко¹.

2. розм. Раптово виникнути, з’явитися (про думку, намір і т. ін.).

Як згодом вияснилося, Несторові в останню хвилину стрельнула «ідея» прикрасити машину зсередини білими хризантемами (Вільде, Сестри.., 1958, 579).

Стре́льнула в голові́ (до голови́ і т. ін.) ду́мка — раптово виникла, з’явилася в свідомості думка.

І зненацька стрельнула в голові думка: «А чому б тобі, Стецьку, не втекти? Спить отаман, і нехай собі спить. А ти помаленьку,.. тихесенько в кущі..» (Цюпа, Назустріч.., 1958, 348);

Стрельнула йому до голови думка.. спорудити небачену в Новгороді палату (Загреб., Диво, 1968, 383).