строкатіти
СТРОКА́ТІТИ, іє, недок., рідко. Виділятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю і т. ін.
Квітники строкатіли трояндовою різнобарвністю, господарська дбайливість прозирала з кожного клаптика землі (Загреб., Шепіт, 1966, 249);
Ліворуч поле порізане межами, за якими строкатіє пшениця, кукурудза, картопля (Вільде, Пов. і опов., 1949, 264);
Стіни агітземлянки строкатіли плакатами (Ткач, Крута хвиля, 1954, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- строкатіти — строка́тіти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- строкатіти — СТРОКА́ТІТИ, іє, недок., рідко. Виділятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю і т. ін. Квітники строкатіли трояндовою різнобарвністю, господарська дбайливість прозирала з кожного клаптика землі (П. Словник української мови у 20 томах
- строкатіти — -іє, недок., рідко. Вирізнятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови