1. Словник української мови в 11 томах

строчка

СТРО́ЧКА, и, ж.

1. Дія за знач. строчи́ти 1.

Вся розмова відбувається в паузах, поки Олена готує шитво для другої чергової строчки (Головко, І, 1957, 486).

2. Ряд повторюваних ручних або машинних стібків.

Варіантів модної спідниці багато: оздоблена строчкою, накладними кишенями, декоративними кишенями і поясом (Мист., 5, 1968, 39);

В нових розроблених моделях жіночих пальт з’явилися й нові елементи: тиснення, вишивка, художня строчка (Рад. Укр., 11.VII 1967, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строчка — стро́чка іменник жіночого роду дія від: 'строчити'; ряд повторюваних ручних або машинних стібків Орфографічний словник української мови
  2. строчка — (писан.) рядок, (шитва) строчка Словник чужослів Павло Штепа
  3. строчка — СТРО́ЧКА, и, ж. 1. Дія за знач. строчи́ти 1. Вся розмова відбувається в паузах, поки Олена готує шитво для другої чергової строчки (А. Головко). 2. Ряд повторюваних ручних або машинних стібків. Словник української мови у 20 томах
  4. строчка — -и, ж. 1》 Дія за знач. строчити 1). 2》 Ряд повторюваних ручних або машинних стібків. Великий тлумачний словник сучасної мови