1. Словник української мови в 11 томах

струбцина

СТРУБЦИ́НА, и, ж., спец. Пристрій для закріплення деталей під час їх обробки.

Для затискання склеєних деталей є різні затискачі, струбцини, хомути ручні та механічні преси з гвинтовим або ж гідравлічним притискачем (Стол.-буд. справа, 1957, 228);

Пожвавили свою діяльність раціоналізатори. Серед їх нововведень — струбцини для тимчасової фіксації змонтованих деталей (Веч. Київ, 11.VI 1968, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струбцина — струбци́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. струбцина — СТРУБЦИ́НА, и, ж., спец. Пристрій для закріплення деталей під час їх обробки. Для затискання склеєних деталей є різні затискачі, струбцини, хомути ручні та механічні преси з гвинтовим або ж гідравлічним притискачем (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. струбцина — -и, ж., спец. Пристрій для утримання, стискання деталей під час їх обробки, склеюванні та ін.; переносні лещата, що не прикріплюються до верстака або іншої поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струбцина — струбци́на (нім. Schraubzwinge, від Schraube – гвинт і Zwinge – лещата) затискальний пристрій у вигляді п-подібної скоби з гвинтом на одній з її сторін. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. струбцина — Пристосування для закріплення деталей при їх обробці; столярна с., слюсарна с. Універсальний словник-енциклопедія