струг

СТРУГ¹, а, ч.

1. Інструмент для грубої обробки деревини струганням.

Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів (Н.-Лев., IV, 1956, 211);

Свистів стругом бондар, що тут, у чорній печері, повній ліщини й запаху лісу, робив обручі (Коцюб., II, 1955, 125);

На подвір’ї Горицвітів уже порається дядьків Дмитро — він осідлав столярський стілець і гострим стругом витісує зубець для ясенових грабків (Стельмах, II, 1962, 130).

2. Агрегат, що застосовується для підземної розробки вугільних пластів.

Струг, пересуваючись по лаві, зрізує вузьку стрічку вугілля і навантажує його на конвейєр (Нова техн. і технол.., 1961, 11);

Струг стругав, вугілля з лави текло, як ріка (Ю. Янов., II, 1954, 149).

3. Землерийна машина, що зрізує грунт шарами за допомогою спеціальних ножів, а також самі ножі.

Поле було рівне понад Охтирським шляхом, тому легко правити стругами, що надміру не заглиблювались і не вилазили із землі (Горд., Дівчина.., 1954, 45).

СТРУГ², а, ч. Старовинне річкове гребне або вітрильне дерев’яне судно.

В період виникнення й розвитку Києва існує кілька типів суден. Це, по-перше, — випалено-видовбаний струг для перевезення вантажів по річках (Знання.., 3, 1970, 28);

— Знову дончаки збираються на тридцяти стругах іти турка воювати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 77).

СТРУГ³, а, ч., іхт. Те саме, що форе́ль.

Під рибне господарство заводу відгороджено ділянки гірської річки, і вже срібляться зграйки стругів у прудкій студеній воді (Ільч., Вибр., 1948, 40);

В озерці вода кипіла від божевільного руху чорного струга (Собко, Кавказ, 1946, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струг — Струг: — потік (рвучкий) [1;21,X] — потік, струмінь [V] Словник з творів Івана Франка
  2. струг — струг 1 іменник чоловічого роду інструмент струг 2 іменник чоловічого роду судно струг 3 іменник чоловічого роду, істота форель Орфографічний словник української мови
  3. струг — СТРУГ¹, а, ч. 1. Інструмент для грубої обробки деревини струганням. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. струг — I -а, ч. 1》 Інструмент для грубої обробки деревини струганням. 2》 Агрегат, що застосовується для підземної розробки вугільних пластів. 3》 Землерийна машина, що зрізує ґрунт шарами за допомогою спеціальних ножів, а також самі ножі. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. струг — Пристрій з різальним інструментом для руйнування масиву корисної копалини й навантажування її на конвеєр. Універсальний словник-енциклопедія
  6. струг — ФОРЕ́ЛЬ, СТРУГ, ПСТРУГ діал., ПЕСТРЮ́ГА діал. Сяйнули у воді Блакитними кометами форелі (М. Бажан); Срібляться зграйки стругів у прудкій студеній воді (О. Словник синонімів української мови