1. Словник української мови в 11 томах

струпуватий

СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами.

Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (Тич., І, 1957, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струпуватий — СТРУПУВА́ТИЙ, а, е. Покритий струпами. Носом сопів на лежанці Демид. З-під рядна струпуваті ноги стирчали (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  2. струпуватий — -а, -е. Покритий струпами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. струпуватий — Струпува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. струпуватий — Струпуватий, -а, -е 1) = стрункий. 2) Шереховатый, въ бугоркахъ. Струпуваті яблука. Черк. у. Словник української мови Грінченка