1. Словник української мови в 11 томах

стрівання

СТРІВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. стріва́ти.

Дарка раділа, що тепер уже без німчиного дозору знов почнуться таємні стрівання у вільхах (Л. Укр., III, 1952, 647);

І не було плачу й ридання, Коли сказали: «Ну, — пора!» Навіщо? Швидко час стрівання, Прибуде знову їх кохання, Знов буде — подруга й сестра (Сам., І, 1958, 109);

*Образно. — Скрізь люди! — казала ображена думка, перелякана стріванням з брудом, злиднями і всею недолею людською (Л. Укр., III, 1952, 598).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрівання — стріва́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. стрівання — СТРІВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. стріва́ти. Дарка раділа, що тепер уже без німчиного дозору знов почнуться таємні стрівання у вільхах (Леся Українка); І не було плачу й ридання, Коли сказали: “Ну, – пора!” Навіщо?... Словник української мови у 20 томах
  3. стрівання — -я, с., рідко. Дія за знач. стрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови