стріпаний
СТРІ́ПАНИЙ, а, е, розм.
1. Який порвався, обтріпався від носіння, користування.
Зодягнуті червоногвардійці були хто як.. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого — вітром підбите пальтишко [пальтечко] (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 532).
2. перен. Знесилений, збуджений від тяжких переживань, випробувань і т. ін.
І нараз, ні з того ні з цього, мов вибухне, мов упаде звідкілясь, — плач… Різкий, верескливий, болючий.. Можна собі уявити, як це впливало на вразливого розвиненого хлопця!.. Він увесь був — один стріпаний, наболілий нерв (Хотк., І, 1966, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стріпаний — стрі́паний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- стріпаний — СТРІ́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Який порвався, обтріпався від носіння, користування. Зодягнуті червоногвардійці були хто як .. В кого стріпана солдатська шинеля, в кого – вітром підбите пальтишко [пальтечко] (Ю. Смолич). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- стріпаний — -а, -е, розм. 1》 Який порвався, обтріпався від носіння, користування. 2》 перен. Знесилений, збуджений від тяжких переживань, випробувань і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови