стріпнутися
СТРІПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до стрі́пуватися.
Шпачок стріпнувся, злетів з долоні і сів на плече художникові (Коп., Як вони.., 1961, 143);
Коні, наче по команді, стріпнулися, вигнули шиї і рвонулися вперед (Минко, Повна чаша, 1950, 5);
— Тихоне, оце Давид таке розказав.. — і не доказала, бо почервоніла, і над очима брови чорні стріпнулись (Головко, II, 1957, 38);
// Затрястися, затремтіти від чогось несподіваного, неприємного і т. ін.; здригнутися.
Вона аж стріпнулася вся, коли згадала, що він її обнімав, пригортав до свого серця… (Мирний, IV, 1955, 57);
Вчулося дівчині — наче позвав її тихенько Лаврін: — Лукіє! Лукіє!.. Стріпнулась Лукія, і серп випав у неї з рук (Донч., ІІІ, 1956, 120);
*Образно. На льоду золотим карасиком стріпнувся місяць (Тют., Вир, 1964, 507);
// у сполуч. із сл. серце. Частіше забитися.
Коли вийшли зі школи, я побачив своїх учнів,.. — серце стріпнулося (Збан., Малин. дзвін, 1958, 29).
Значення в інших словниках
- стріпнутися — стріпну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стріпнутися — СТРІПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до стрі́пуватися. Шпачок стріпнувся, злетів з долоні і сів на плече художникові (О. Копиленко); Коні, наче по команді, стріпнулися, вигнули шиї і рвонулися вперед (В. Минко); – Тихоне, оце Давид таке розказав .. Словник української мови у 20 томах
- стріпнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до стріпуватися. || Затрястися, затремтіти від чогось несподіваного, неприємного і т. ін.; здригнутися. || у сполуч. зі сл. серце. Частіше забитися. Великий тлумачний словник сучасної мови