стріпонутися
СТРІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. Підсил. до стріпну́тися.
Заячав мій лебідь білий, Вгору голову підняв, Стріпонувся і без сили В хвилях крила розпластав (Щог., Поезії, 1958, 446);
Якось аж стріпонувся [Саїд], збагнувши, якою небезпекою оточений він удень і вночі (Ле, Міжгір’я, 1953, 218);
В Юрка радісно стріпонулось серце (Коз., Вибр., 1947, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стріпонутися — стріпону́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стріпонутися — СТРІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. Підсил. до стріпну́тися. Заячав мій лебідь білий, Вгору голову підняв, Стріпонувся і без сили В хвилях крила розпластав (Я. Словник української мови у 20 томах
- стріпонутися — -нуся, -нешся, док., однокр. Підсил. до стріпнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови