1. Словник української мови в 11 томах

стрітення

СТРІ́ТЕННЯ, я, с., рел. Християнське свято (в лютому місяці) на честь принесення немовляти Ісуса в храм.

— Об різдві безпремінно цар обіцяв її [волю] дати, — казали одні. — Об різдві не об різдві, а об стрітенні щось-то буде. Не тілько літо з зимою стрінеться, а й люди із волею (Мирний, IV, 1955, 183);

Напередодні стрітення в землянці перед образами, горіла зелена лампадка (Панч, Гомон. Україна, 1954, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Стрітення — Стрі́тення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. Стрітення — див. Стрітення Господнє Словник церковно-обрядової термінології
  3. стрітення — див. зустріч Словник синонімів Вусика
  4. стрітення — СТРІ́ТЕННЯ, я, с., рел. Християнське свято (в лютому місяці) на честь принесення немовляти Ісуса в храм. – Об Різдві безпремінно цар обіцяв її [волю] дати, – казали одні. – Об Різдві не об Різдві, а об Стрітенні щось-то буде. Словник української мови у 20 томах
  5. стрітення — -я, с., рел. Християнське свято (в місяці лютому) на честь принесення немовляти Ісуса до Соломонового храму в Єрусалимі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стрітення — Стрі́тення і стрі́чення, -ння стрі́чення і стрі́тення, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. Стрітення — Стрітення, -ня с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. ХС. І. 74. Грин. І. 32. На стрітення зіма з літом пострічаються. Ном. № 521. Словник української мови Грінченка