студененький
СТУДЕНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до студе́ний.
Я не буду воду пити, вода студененька, Я не буду жону бити, жона молоденька (Коломийки, 1969, 269);
Віє передзимній Вітрець студененький (Кост., І, 1967, 65);
Ой чом верхи побілілі, верхи зелененькі? Ой се ж ідуть від милого слова студененькі (У. Кравч., Вибр., 1958, 116).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- студененький — студене́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- студененький — СТУДЕНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до студе́ний. Я не буду воду пити, вода студененька, Я не буду жону бити, жона молоденька (з народної пісні); Віє передзимній Вітрець студененький (М. Костомаров); Ой чом верхи побілілі, верхи зелененькі?... Словник української мови у 20 томах
- студененький — -а, -е, нар.-поет. Пестл. до студений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- студененький — Студе́ний, -а, -е Холодный, студеный. Ном. № 13735. Налетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325. ум. студене́нький. Вітер студененький. Лукаш. Словник української мови Грінченка