1. Словник української мови в 11 томах

стурбуватися

СТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Відчути неспокій, тривогу; занепокоїтися, схвилюватися.

Кайдашиха догадалась, до чого воно йдеться, і трохи стурбувалась.. Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (Н.-Лев., II, 1956, 296);

Порицька так стурбувалась, аж обличчя плямистою краскою вкрилось (Л. Укр., III, 1952, 748);

Всі вони дуже стурбувались, почувши, що Ант два дні тому пішов до лісу й не повернувся (Скл., Святослав, 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стурбуватися — стурбува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стурбуватися — див. хвилюватися Словник синонімів Вусика
  3. стурбуватися — СТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Відчути неспокій, тривогу; занепокоїтися, схвилюватися. Кайдашиха догадалась, до чого воно йдеться, і трохи стурбувалась .. Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (І. Словник української мови у 20 томах
  4. стурбуватися — -уюся, -уєшся, док. Відчути неспокій, тривогу; занепокоїтися, схвилюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стурбуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого... Словник синонімів української мови
  6. стурбуватися — Стурбуватися, -буюся, -єшся гл. Встревожиться. Словник української мови Грінченка