стушовувати
СТУШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СТУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Тушуючи, робити поступовим і непомітним перехід від темного кольору до світлого.
2. перен. Робити менш виразним, помітним, відчутним; пом’якшувати, послаблювати.
Важкі смуги добротного натурального шовку тріумфальною дугою драпірують вікна і двері. Вони стушовують надто яскраві тони світла й звуків ззовні (Вільде, Сестри.., 1958, 103);
Вони, може, пішли б і далі разом, аж до перону станції, коли б не побачили перед собою старшої сестри-жалібниці, вродливої панни,.. форма якої не стушовувала, а підкреслювала її витончену елегантність і красу (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 21);
До цього часу не досліджено питання про вплив місцевого народного малярства на формування Т. Г. Шевченка як художника. А тим часом цей вплив був і настільки великий, що його не могла стушувати навіть Петербурзька академія художеств (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 79).
Значення в інших словниках
- стушовувати — стушо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стушовувати — СТУШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СТУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Тушуючи, робити поступовим і непомітним перехід від темного кольору до світлого. 2. перен. Робити менш виразним, помітним, відчутним; пом'якшувати, послаблювати. Словник української мови у 20 томах
- стушовувати — -ую, -уєш, недок., стушувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Тушуючи, робити поступовим і непомітним перехід від темного кольору до світлого. 2》 перен. Робити менш виразним, помітним, відчутним; пом'якшувати, послаблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови