стійма

СТІ́ЙМА, СТОЙМА́, рідко СТІ́ЙМИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні.

Ляля зняла зі стін портрети.. Старанно витирала їх.. вишиваними рушниками і ставила в ящику попід стінками стойма (Гончар, IV, 1960, 45);

Стійми стоя, поглядає [дозір] На руську лінію із гір (Укр. поети-романтики.., 1968, 589);

// Сторч, дибом; дибки.

Геннадій.. схопив люстро.. За вухами ставали стійма білі ковильні ниточки, наче паперові смужки на шкільному досліді з лейденською банкою (Вол., Місячне срібло, 1961, 110);

— Ой, лети, лети, мій коню, Та й вихром несися, Проти милої двора Стойма становися! (Сто пісень.., 1946, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стійма — сті́йма прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. стійма — див. стойма Словник чужослів Павло Штепа
  3. стійма — СТІ́ЙМА, СТОЙМА́, рідко СТІ́ЙМИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні. Ляля зняла зі стін портрети .. Старанно витирала їх .. вишиваними рушниками і ставила в ящику попід стінками стойма (О. Словник української мови у 20 томах
  4. стійма — стойма, рідко стійми, присл. У стоячому, вертикальному положенні. || Сторч, дибом; дибки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стійма — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм. Словник синонімів української мови