1. Словник української мови в 11 томах

стішити

СТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати; заспокоїти.

Стішив мене цей лист (Л. Укр., V, 1956, 20);

— Плач, Мартинку, сльоза серцеві полегкість дає. А душу стішиш, хіба що коли виростеш та шаблю Наливайкову візьмеш (Ле, Побратими, 1954, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стішити — сті́шити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стішити — СТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що, розм. Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати; заспокоїти. Стішив мене цей лист (Леся Українка); – Плач, Мартинку, сльоза серцеві полегкість дає. А душу стішиш, хіба що коли виростеш та шаблю Наливайкову візьмеш (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. стішити — -шу, -шиш, док., перех., розм. Принести радість, утіху кому-небудь; порадувати; заспокоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стішити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови