субретка
СУБРЕ́ТКА, и, ж. Персонаж старовинної комедії — пустотлива, метка служниця, втаємничена в справи своєї господині.
Дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр., І, 1951, 171).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- субретка — субре́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- субретка — Служниця, покоївка, див. горнична Словник чужослів Павло Штепа
- субретка — (фр. soubrette) — застаріле поняття, що означало театральне амплуа жвавої, винахідливої, дотепної дівчини, яка активно втручається в перебіг кохання молодих героїв (напр., Сюзанна в опері 'Весілля Фігаро' В.А.Моцарта). Словник-довідник музичних термінів
- субретка — СУБРЕ́ТКА, и, ж. Персонаж старовинної комедії – пустотлива, метка служниця, втаємничена в справи своєї господині. Дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- субретка — -и, ж. Персонаж старовинної комедії – пустотлива, метка служниця, втаємничена у справи своєї господині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- субретка — субре́тка (франц. soubrette) театральне амплуа жвавої, спритної, лукавої служниці. Словник іншомовних слів Мельничука