1. Словник української мови в 11 томах

субстантивуватися

СУБСТАНТИВУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії).

У певних випадках уживання прикметник перестає виражати ознаку предмета, набуває предметного значення і переходить до розряду іменників, тобто субстантивується (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 230).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субстантивуватися — субстантивува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. субстантивуватися — СУБСТАНТИВУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії). У певних випадках уживання прикметник перестає виражати ознаку предмета, набуває предметного значення і переходить до розряду іменників, тобто субстантивується (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. субстантивуватися — -ується, недок. і док., лінгв. Переходити в іменник (про слово іншої граматичної категорії). Великий тлумачний словник сучасної мови