1. Словник української мови в 11 томах

субстанціональний

СУБСТАНЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Стос. до субстанції; який є субстанцією.

Дуже глибоке зауваження подав Бєлінський, сказавши, що пафос поеми [М. Гоголя «Мертві душі»] полягає в протиріччі суспільних форм російського життя з його глибоким субстанціональним началом, тобто із незмірними творчими силами, закладеними в народі (Рильський, III, 1955, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. субстанціональний — субстанціона́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. субстанціональний — див. субстантивний Словник чужослів Павло Штепа
  3. субстанціональний — СУБСТАНЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Стос. до субстанції; який є субстанцією. Дуже глибоке зауваження подав Бєлінський, сказавши, що пафос поеми [М. Словник української мови у 20 томах
  4. субстанціональний — -а, -е. Стос. до субстанції; який є субстанцією. Великий тлумачний словник сучасної мови