1. Словник української мови в 11 томах

сувоїк

СУВО́ЇК, а, ч. Зменш. до суві́й 1, 2.

Сувоїк паперу потроху розгортаючи, читав [цар] листа (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 563).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сувоїк — суво́їк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сувоїк — СУВО́ЇК, а, ч. Зменш. до суві́й 1, 2. Сувоїк паперу потроху розгортаючи, читав [цар] листа (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  3. сувоїк — -а, ч. Зменш. до сувій 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови