1. Словник української мови в 11 томах

сугорбик

СУГО́РБИК, а, ч. Зменш.-пестл. до су́горб.

Сидить вона на сугорбику, набравши в припіл жовтогарячого листу (Мирний, IV, 1955, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сугорбик — суго́рбик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сугорбик — СУГО́РБИК, а, ч. Зменш. до су́горб. Сидить вона на сугорбику, набравши в припіл жовтогарячого листу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. сугорбик — -а, ч. Зменш.-пестл. до сугорб. Великий тлумачний словник сучасної мови